За дослідженнями УКАБ, 20% українських аграріїв не можуть відрізнити оригінальні засоби захисту рослин від контрафактних препаратів... А скільки не хочуть?
Ольга Сидоренко, Agroexpert (Україна) №4 (45), 2012
Виробники оригінальних пестицидів, Агрохімічний комітет ЄБА у пресі, на телебаченні регулярно розповідають про наслідки використання контрафактних ЗЗР, проте наші сільгоспвиробники, певно, сподіваються, що біда трапиться не з їхнім полем і не з їхнім здоров’ям. Помилково думати, що наявність заявленої діючої речовини гарантує результат. Адже саме дешеві технічні домішки, які використовують фальсифікатори або недобросовісні іноземні виробники, справляють токсичну дію як на культурні рослини, так і на людей, які потім споживають відповідну продукцію. І не так страшно втратити прибуток через зменшення чи загибель врожаю, як лякає те, що невідомі домішки здатні провокувати нервові розлади та онкозахворювання, астму та алергію, загальне зниження імунітету. Виходить, що використання фальсифікатів загрожує здоров’ю нації! Не впевнена, що ці гучні слова вразять серця вітчизняних аграріїв, тому повернімося до економічної складової проблеми, а саме – втрати чи недоотримання прибутків.
Минулого року до редакції журналу Agroexpert звернувся у пошуках справедливості фермер С. зі Зміївського району Харківської області, який придбав у ТОВ «У-м», що в Києві, гербіциди нібито Харнес 90% к.е. і нібито Гезагард 50% к.с. Постачальником Харнесу згідно з маркуванням на тарі є ТОВ «Монсанто Україна», Гезагарду – ТОВ «Сингента».
Зазначені гербіциди були використані для обробітку ґрунту на 2–3-й день після сівби соняшнику в баковій суміші з нормою витрати 2 + 2 л на 300 л води на 1 га. Посів і хімічний обробіток ґрунту виконали за всіма агротехнологічними вимогами. Сіяли 27–28 квітня і 1–2 травня. Обробіток гербіцидами провели відповідно 1–2 і 3–4 травня. Сходи соняшнику були дружними і в доброму стані. 12–14 травня пройшли дощі в межах норми. А після 15 травня почали проявлятись ознаки пригнічення ростків соняшнику. Тоді 19–20 травня провели обстеження посівів соняшнику – комісія у складі керівника господарства, представників постачальника і фірм-виробників, начальника інспекції захисту рослин Зміївського району.
|
| Пригнічення культури – гербіцид «спрацював» |
Комісія виявила на площі 220 га сильну фітотоксичну дію ацетохлору на рослини соняшнику у фазі 1-ї пари справжніх листків – початку появи 2-ї пари. «На зазначеній площі негативна дія препарату проявилась повним відмиранням 1-ї пари справжніх листків і сильним гальмуванням росту 2-ї пари. Рослини були сильно пригнічені, відростання точки росту хлоротичне і без належного приросту. Такі ознаки є порушенням фізіологічного розвитку рослини, що спричинило необхідність пересівання культури», – розповідає фермер. Планували отримати за соняшник не менше ніж 2 млн грн, а натомість витратили гроші на насіння, пальне, ЗЗР двічі.
Через вимерзання та пересів озимих культур, загибель посівів соняшнику внаслідок негативної дії гербіцидів фермерське господарство С. потрапило у досить скрутне фінансово-економічне становище.
Препарати мали вигляд оригінальних – упаковка не викликала сумнівів у підприємця. Але хімічного аналізу, щоб дізнатися, що там було насправді, не проводили. Сучасні фальсифікатори мають тару, що ідентична оригінальній, навчилися підробляти не лише наліпки, а й голограми! Складові «препарату» завозять окремо як зареєстровані генерики тощо. Ви ж бачили, яка кількість таких препаратів у «Переліку пестицидів»! Довести, що то підробка, може лише спектральний аналіз за методом «відбитків пальців», який коштує недешево.
У цьому випадку людина постраждала несвідомо. Проте часто-густо виробники самі йдуть на ризик, сподіваючись на економію чи кишенькові гроші.
Подібні випадки трапляються щороку в різних регіонах країни. Так, у підприємстві з Одеської області застосували недорогий препарат російського походження з д.р. римсульфурон на кукурудзі проти однорічних злакових бур’янів, у результаті на майже тисячі гектарів бур’яни почувалися прекрасно, а от кукурудза дістала обпалене листя і затримку вегетації. Унаслідок цього врожай становив 36 ц/га замість запланованих 80 ц/га. Лабораторні дослідження препарату показали наявність діючої речовини, проте допоміжні речовини не визначені.
|
|
| Гербіцид не спрацював |
У фермерському господарстві на Київщині обробили кукурудзу нібито Тітусом, унаслідок чого рослини дістали хімічні опіки листового апарату. Власник розповів, що придбав препарат у нового постачальника, який надав істотне відстрочення платежу.
У господарстві на Житомирщині скористалися контрабандним гербіцидом (д.р. ацетохлор) на посівах соняшнику. Основну культуру покрутило, суцвіття згодом деформувалися. Наслідок – пошкодження посівів на 500 га. Майже 4 млн грн. прибутку не отримали!
Використання китайського трифлусульфуронметилу на цукрових буряках у господарстві на Полтавщині призвело до хімічного стресу – рослини почали жовкнути і в’янути. 400 га буряків, або 6,5 млн грн доходу було втрачено.
Схожі випадки траплялися у сусідів через використання підробного Бетаналу. Виявляється, на 1 л оригінального Бетаналу припадає 6 л фальсифікату. Популярні препарати легше продавати, саме тому їх залюбки підробляють. Щоб не потрапити у халепу, можна вивчати системи захисту на упаковці, а можна просто купувати в офіційного представника компанії «Байєр».
До речі, на Одещині використання фальсифікованого Фолікуру проти фузаріозу пшениці призвело до опіку лусок, заселення грибком кількох тисяч гектарів пшениці. У тому самому регіоні використання контрафактного тебуконазолу як протруйника для пшениці призвело до стерильності поля – на ньому зовсім не було колосків!
Науковці стверджують, що саме використання фальсифікатів упродовж 5 років спричинило повернення на поля сажки. Відповідно великі партії зерна не можна використати у хлібопекарській промисловості, та й як фураж його застосовувати не бажано, адже через високу токсичність ураженого зерна тварини хворіють.
Кримські підприємці для захисту винограду користувалися китайськими генериками, які просто не спрацювали, – у результаті масове ураження листового апарату і ягід. Власники замість 20 т ягід з гектара отримали лише 1–3 т/га. Відтоді включили в технологію лише оригінальні препарати.
На Вінниччині на пшениці використовували нібито Гранстар Про. Дія гербіциду виявилася настільки сильною і тривалою, що соняшник, посіяний на цьому полі наступного року, було майже винищено. А оригінальне насіння коштує недешево!
Подібна проблема трапилась із посівами кукурудзи на Полтавщині через обробку попередника (цукрові буряки) неякісним гербіцидом.
На жаль, перелік таких випадків можна продовжувати довго, але саме у нас з вами є можливість зупинити річку фальсифікатів ЗЗР в Україні – просто застосовувати оригінальні або якісні генеричні препарати!
Адже власники господарств зазвичай знають, що використовують підробку, однак трапляються й факти, коли агрономи підміняють препарати, а оригінальний препарат збувають «наліво» за трохи дешевшу ціну. Або у відділі закупівель отримують «відкат» за перемогу в тендері сумнівного постачальника. Тому рекомендувати можна лише тотальний контроль за працівниками. Так, деякі компанії мають камери відеоспостереження у пунктах, де готують бакові суміші та заправляють обприскувачі. У великих компаніях контроль здійснює ще й служба безпеки. А у середніх власникові доведеться потурбуватися про контроль особисто.
Непоодинокі випадки купівлі фальсифікованих ЗЗР за нібито звичайною ціною у нового постачальника. Звісно, цент долар береже, але ЗЗР становлять лише максимум 10% собівартості продукції, тому ризик втратити врожай і доходи взагалі не вартий сумнівної економії.
«Фактично виробники фальсифікованих препаратів постачають не хімічні препарати для знищення бур’янів, а хімічну зброю для знищення сільськогосподарського виробника», – каже з болем фермер з Харківщини. Тож вам вирішувати – чи варто ризикувати з підробками цього сезону!
Замовник – Європейська Бізнес Асоціація