Відомо, що заражене насіння — одне з основних джерел інфекції для розвитку як видів сажкових, так і кореневих та стеблових гнилей. Наприклад, тверда сажка, залежно від умов року, за інфікування озимої пшениці може призвести до прямих втрат 10–65% урожаю, кореневі гнилі різної етіології — 15–90%. З метою запобігання втратам урожаю та попередження розвитку захворювання стверджуємо, що найбільш надійним та ефективним методом є передпосівне протруєння насіння ефективними фунгіцидними препаратами.
Якісні і високоефективні пестициди — одне з найскладніших питань для аграріїв. Адже ринок цих препаратів настільки насичений (і не лише якісними препаратами), що пересічному аграрію важко надати перевагу якомусь із них.
Стан насіннєвого матеріалу озимих зернових викликає певні сумніви щодо його якості, з’являються види інфекції, які раніше не призводили до шкоди, повертається інфекція сажкових. Проводячи детальний аналіз ситуації, що складається, за даними фітоекспертизи виявляємо, що значно більша кількість насіння озимої пшениці (порівняно з останніми трьома- чотирма роками) має інфікування сажковими грибами. Але наявність сажкової інфекції, — насамперед, помилки у передпосівній підготовці насіння. Аксіомою є те, що застосування якісних і високоефективних протруйників повністю забезпечує захист від сажки. Це знають або мають знати всі, хто причетний до хлібної ниви. Про це йдеться на всіх без винятку зустрічах науковців і виробників.
Чому ж ситуація знову погіршується? Вважаю, що значна кількість зараженого збудниками сажки насіння — наслідок неконтрольованого застосування протруйників. Якщо насіння протруюють не оригінальним, а фальсифікованим (підробним) препаратом, то сажкова інфекція гине частково або взагалі залишається повністю життєздатною. Небезпека від застосування такого роду препаратів подвійна: марно витрачені кошти і створення резистентних до діючої речовини штамів патогенів, що стає надзвичайною проблемою з часом. Аналогічна дія фальсифікованих препаратів на збудників кореневих гнилей, плямистостей, хвороб сходів.
Що ж таке фальсифікат, контрафакт, генерик? Які шляхи їхнього потрапляння до сільгоспвиробників?
Культурні рослини протягом вегетації уражуються безліччю збудників хвороб, вони знищуються шаленою кількістю шкідників, їм становлять конкуренцію численні бур’яни. З іншого боку, проти шкідливих організмів у світі виробляють величезну кількість пестицидів (головним чином, хімічного синтезу), різних за якістю, походженням.
Серед виробників пестицидів і агрохімікатів є виробники якісних ЗЗР, знані фірми з бездоганною репутацією, які постачають виробникам якісну запатентовану продукцію, та інші фірми, що продукують так звані генерики, тобто аналогічні відомим діючим речовинам препарати. Є також категорія фальсифікованих препаратів — про них ще йтиме мова. Проте спробуємо розібратися детальніше, хто чого вартий.
Виробники якісних ЗЗР. Виробляють новітні інноваційні пестициди на основі власного наукового пошуку ефективних молекул діючих речовин. Часто на це витрачають роки копіткої праці. Розробки захищені патентами.
Агрохімічні компанії, які виробляють засоби захисту рослин, використовуючи ефективні діючі речовини, що з часом виходять з-під патентного захисту, —
фірми-раціоналізатори. Поєднуючи кращі властивості відомих діючих речовин, вони створюють нові формуляції з новими властивостями. Захищають препарати патентами.
Компанії — виробники генериків на основі діючої речовини, яка з часом вийшла з-під патентного захисту і яка (дуже часто) втратила ефективність (як правило, це китайські компанії, що виробляють продукцію низької якості). Препарати начебто дешеві, однак економічно провальні. Генеричний препарат кожного виробника отримує реєстрацію у країні продажу, кожний із них має свою торгову назву.
Такий препарат може потрапити до користувача. Тому я взяла на себе відповідальність і пропоную взяти участь у дискусії: чому за наявності у «Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні… », в якому міститься інформація про велику кількість препаратів
(станом на 01.01.2012 р. налічується близько 900 зареєстрованих препаратів(!)) хімічного та біологічного походження за групами гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, протруйників насіннєвого матеріалу, десикантів, родентицидів, — результати на полях маємо далеко не позитивні?
Вважаю, що така кількість засобів захисту рослин — не виправдана.
Першою чергою, неможливо зробити правильний вибір препарату.
По-друге, провести дослідження, фахово проаналізувати таку кількість препаратів і об’єктивно визначити їхню ефективність неможливо навіть усім разом узятим профільним науковим установам України, тому виникає питання, а чи взагалі проводять такі дослідження і наскільки вони правдиві.
Отож і використовують хлібороби на своїх ланах препарати, про які невідомо: спрацюють вони чи ні. За даними фахівців відділу фітопатології та ентомології, лише невелика частка препаратів із «Переліку... » на практиці виявляють належну ефективність. Відомо, що компанії-виробники оригінальних якісних засобів захисту рослин на пошук ефективної молекули та створення на її основі високоефективного препарату витрачають місяці або навіть роки. Адже діюча речовина (далі — д. р.) повинна мати надвисоку біологічну ефективність, але, разом із цим, бути й максимально безпечною для людини, тварин та довкілля.
Фірми-виробники пильнують і відстежують просування кожного із своїх препаратів, і коли з плином часу препарат дещо втрачає ефективність з низки об’єктивних причин, вони реагують поданням на ринок нового, більш ефективного, препарату, одночасно знімаючи з реєстрації застарілий.
І тут дуже часто, у гонитві за швидкими прибутками, фірми з Китаю, Індії, інших країн викуповують такі д. р. і виробляють на їхній основі свої, вже не такі якісні, генеричні препарати, або генерики. Їхня ефективність надзвичайно низька, нестабільна, а фітотоксичність може бути дуже високою. Так, за останній період «Перелік... » поповнився великою кількістю препаратів з однаковими д. р.
Наприклад, найпопулярніша як ефективний протруйник д. р. тебуконазол сьогодні є складовою понад 45 генеричних препаратів, наявних у «Переліку…».
Гліфосат (гербіцид) — ще одна популярна д. р. — має у «Переліку…» 37 генериків з сумнівною ефективністю. Виробники таких генеричних продуктів — так звані «вітчизняні», тобто китайські фірми. Фахівці добре знають, яким чином виробляють такі препарати. Також фахівцям (і не лише їм) відомо, яким чином генерики так просто потрапляють до «Переліку…». |
|
| |
Виникає питання: а для чого дозволяти до використання таку кількість аналогічних препаратів, які, за даними незалежних експертів, мають неприпустимо низьку ефективність та ще й завдають невиправної шкоди? У 2010 р. одним із китайських (до речі, зареєстрованих!) протруйників було знищено загалом по Україні до 12 тис. га посівів озимої пшениці! В одному з господарств у цей самий час — понад 3,5 тис. га сходів.
Отже, цілком імовірно, що саме за використання неефективних протруйників насіння ми отримали тепер суттєву кількість сажкової інфекції на полях.
Бідою сучасного сільськогосподарського виробництва є й те, що на ринок пестицидів в Україні потрапляє величезна кількість фальшивої продукції. Під назвами найвідоміших, брендових, препаратів продають усе що завгодно. Наприклад, на один літр оригінального Імпакту «чорний ринок» пестицидів реалізовує 75 л фальсифікату, на одиницю оригінального Гранстару припадає 150 одиниць його аналога. Підробки «заходять» в Україну майже без обмежень, часто навіть дистрибутори фірм-виробників не можуть відрізнити свій препарат від фальшивого без додаткової експертизи. Якість такої продукції сумнівна: відомі випадки повного знищення посівів від використання неякісного гербіциду, відсутній ефект від фальшивих інсектицидів, фунгіцидів.
 |
 |
Використання гербіцидів-фальшивок викликало мутації рослин соняшнику
|
Проблемою, яка ще не набула глобальних масштабів, вважаю також досить сумнівну пропаганду препаратів, що мають біологічне, особливо мікробіологічне, походження, так само як і використання для захисту рослин різних фізичних засобів (енергія мікрохвильового, електромагнітного поля тощо). З біологічними об’єктами, особливо одноклітинними, поводження має бути у десятки разів обережнішим, аніж із хімічними препаратами. Адже біологічна зброя завжди була найнищівнішою. Створення біопрепаратів має бути під суворим наглядом держави і профільних експертних установ, а у нас на поля потрапляє така кількість біопрепаратів (навіть не завжди зареєстрованих), що стає страшно за майбутнє.
Наступне. У сільгоспвиробництві маємо загалом дуже низьку культуру використання сучасних пестицидів і агрохімікатів. Наших аграріїв «атакує» величезна кількість дистрибуторів, які часто безконтрольно продають будь-які препарати, пропонують вигідні умови, не відповідаючи за кінцевий результат. Держава ж у цьому питанні займає сторонню позицію, тому виробник залишається наодинці з усіма своїми проблемами, тому й робить помилки та втрачає кошти.
Таким чином, сільгоспвиробники мають дуже добре орієнтуватися у сучасному вирі пестицидів і агрохімікатів, розуміти, чому слід використовувати лише оригінальні препарати, які мають стабільні показники високої ефективності, якості і, насамперед, екологічної безпеки. Треба пам’ятати, що добробут сільгоспвиробника, споживача рослинницької продукції, громадян України напряму залежить від відповідальності аграрія під час вибору засобів захисту рослин, а він сам втрачає більше за всіх, якщо нанесено шкоду посівам.