ТОВ «Прогрес» працює в оточенні відомих потужних агрохолдингів. І зовсім не губиться на їх тлі. Навпаки, досягнення цього господарства в рослинницькій і тваринницькій галузях роблять честь українському агробізнесу. Як запровадити сучасні прогресивні підходи до ведення землеробства в конкретних умовах — у розмові із заступником директора з рослинництва ТОВ «Прогрес» (с. Гнідинці Варвинського р-ну Чернігівської обл.) Олександром Антоновським.
Дивіться відео-огляд про ТОВ "Прогрес" за цим посиланням https://www.youtube.com/watch?v=g_wSEkyxApk&t=12s
Урожайні здобутки. Маємо в обробітку 4800 га землі на території двох селищ. Вирощуємо соняшник, кукурудзу на зерно, озиму пшеницю, сіємо також сидеральні культури. Також є кукурудза на силос, бо маємо розвинуте тваринництво (отримуємо надої до 30 літрів на фуражну корову). Донедавна вирощували ще озимий ріпак, але цього року відмовились через брак вологи на час сівби. Раніше вирощували ще сою, але оскільки нам не повернули ПДВ, то сіяти цю культуру для нас економічно не вигідно.
За структурою площ під озимою пшеницею десь 1000–1200 га, під кукурудзою на зерно — 1500 га, кукурудзою на силос — 600–650 га, сіяємо близько 700 га соняшнику. А торік під ріпаком було майже 300 га. Щодо максимальних результатів, яких ми досягали, то кукурудзи збирали 140 ц/га на коло, пшениці — 70 ц/га, ріпаку — 40 ц/га, соняшнику — 38 ц/га. В середньому, якщо проаналізувати останні 5 років, ми збираємо по 65 ц/га пшениці, соняшнику — 36, кукурудзи — 120 ц/га.
Збільшуємо родючість. Ґрунти в нас непогані — чорнозем типовий супіщаний. І зазначу, що вміст гумусу за 11 років зріс майже на 1%. Це, безумовно, заслуга безвідвального обробітку ґрунту, який ми практикуємо у своєму аграрному господарстві вже близько 20 років. Під просапні культури, такі як соняшник чи кукурудза, ми застосовуємо глибоке розпушення дисколаповими агрегатами, під зернові раніше сіяли по мінімальному обробітку, а тепер перейшли на пряму сівбу.
Наші фахівці комплексно підходять до підтримання родючості ґрунту. Витримуємо сівозміну, крім мінеральних добрив у господарстві вносять органіку, зокрема гній ВРХ. Також щорічно висіваємо 1000–1200 га сидератів по озимій пшениці. Щоправда, не щорічно вдається отримати добру масу через брак вологи. Хоча були роки, коли гірчиця давала і під 40 т органіки на гектар. Основні сидеральні культури в господарстві — це гірчиця, а також мікси: гірчиця, гречка й озимий ріпак, або гірчиця з гречкою.
Сіємо пшеницю прямим посівом. Основний погодний виклик і обмежувальний чинник у нашому регіоні — це волога. Торік озима пшениця за час вегетації отримала всього до 100 мм опадів. Однак, застосувавши технології закриття запасів зимової вологи шляхом боронування, отримали 70 ц/га.
І тепер майже на всій посівній площі пшениці ми практикуємо пряму сівбу, вже три роки працюємо за цією технологією. Нульовим його назвати не можна, тому що no-till — це взагалі не орані площі. А ми після соняшнику чи сої висіваємо відразу за комбайном пшеницю по пожнивних рештках. Цю технологію ми обрали через брак вологи. Порівняли різні види сівби й зрозуміли, що навіть за дефіциту вологи пряма сівба дозволяє отримати сходи. І вже три роки працюємо за цією технологією.
Живимо з осені. Щодо живлення, то наше ноу-хау полягає в тому, що 70% азоту ми вносимо під зиму. В кінці листопада чи грудня, коли закінчується вегетація озимої пшениці, даємо їй 300 л КАС. І спостерігаємо навіть прибавку врожаю, порівнюючи з чисто весняним унесенням. Так, торік вона становила десь 500–600 кг/га.
Високий рівень захисту. В період кущення вносимо бакову суміш, що містить фунгіцид, гербіцид й інсектицид. А з бур’янами зазвичай боремося за допомогою Гроділ® Максі (йодосульфурон + амідосульфурон + мефенпір-діетил (антидот)).
Щодо захисту від хвороб, то останнім часом активізувався септоріоз, плямистості, фузаріоз. Традиційно ми практикуємо три обробки. Спочатку працюємо такими діючими речовинами, як протіоконазол + тебуконазол + спіроксамін Солігор®. Друга обробка проводиться по прапорцевому чи підпрапорцевому листку, де вносимо протіоконазол і ДР зі стробілурінової групи. Туди обов’язково додаємо інсектицид (імідапроклид + лямбда-цигалотрин) проти клопа черепашки. Третя обробка — по колосу проти септоріозу та фузаріозу продуктом на основі протіоконазол + тебуконазол + спіроксамін. Ми активно застосовуємо Солігор®, який прекрасно працює як у період кущення, так і по колосу.
Не плутати хліб і сіль. У бакові суміші ми обов’язково додаємо мікроелементи. Так, на перше внесення по пшениці даємо мідь, марганець і цинк. Як фахівець зазначу — мікроелементи потрібно давати тоді, коли основне живлення макроелементами вже збалансоване. Це як борщ із хлібом і сіль чи приправа до нього.
Кукурудза — завжди попадання «в десятку». Для нас кукурудза — це стабільна культура. Добрий рік чи поганий — вона нас не підведе, не опуститься менше як 10 т. То ж із радістю приступаємо до посівної. Погода ще начебто й не дозволяє виходити в поле, бо ґрунт не прогрітий, але терміни вже спливають. Цьогоріч сіяли 21 квітня, попередньо, вивели сівалки, щоб налаштувати, все підготувати.
Основний попередник під кукурудзу в нас — це озима пшениця. Всі добрива даємо з осені, під основний обробіток ґрунту — для кукурудзи це позитив. Окрім фосфорно-калійних добрив даємо 300 кг карбаміду. Весною тільки вносимо під час сівби рідкі та фосфорні добрива для старту в нормі 30 л/га, розробивши таку технологію під кукурудзу та соняшник. Сіємо на глибину 5–6 см, інколи навіть глибше — залежить від вологи. Густоту з кожним роком зменшуємо, бо рівень зволоження падає — нині сіємо десь 72–74 тис. нас./га.
Декалб® — це наші гроші. Ми пробуємо та вивчаємо різні препарати й насіння, експериментуємо на своїх ділянках. Однак що стосується гібридів кукурудзи, то нашу землю завоював у кращому розумінні Декалб®. Його основні переваги для нас — це врожайність і добра вологовіддача. Наша компанія працює з Декалб® уже вісім років, і близько 80–90% площ під кукурудзою — гібриди цього бренду. Ми бачимо ефективність, це наші гроші, адже мета — це прибуток із гектара. Свого часу найбільше сіяли чудовий гібрид ДКС 3511, цього року основні гібриди для нас — це ДКС 4590 ДКС 4351, ДКС 3969.
Усі новинки цього бренду Декалб® ми випробовуємо й вибираємо найкраще для себе. До речі, насіння в нас українського виробництва. Ми пройшли багато етапів порівнянь і з усією відповідальністю скажу — гібриди, вироблені в нас, давали навіть більший урожай.
Справжня якість — справжній результат. На всіх посівах кукурудзи працюємо по ґрунтово-страховій схемі. Спочатку вносимо Харнес®, а потім дочищаємо продуктами на кшталт МайсТер® Пауер чи МайсТер®. Пробували також Лаудіс®, який може контролювати ваточник сирійський саме в посівах кукурудзи. Зауважу, що ми працюємо по всіх культурах тільки оригінальними препаратами. Прийшли до цього не відразу. Звичайно було бажання заощадити вже на старті, адже ціна генериків нижча. Та саме кукурудза нам показала, що таке генерик, і що таке оригінал. Начебто бур’яни побороли й там, і там, але врожайність за захисту оригінальним препаратом була на 0,8–1,4 тонни більша.
Останні два роки почали боротися зі шкідниками на кукурудзі. Вносимо продукт на основі хлорантраніліпролу проти стеблового метелика. Над фунгіцидним захистом теж почали замислюватися, але завдяки витриманій сівозміні це питання ще можемо відкласти на потім.
Соняшник потребує міри. За останні роки соняшник виходить на перше місце по рентабельності. Проте ми намагаємося не долати 15-відсотковий рівень у сівозміні, зазвичай сіємо його по озимій пшениці. Останніми роками вподобали високоолеїновий соняшник, тому виходимо в поле дещо пізніше: в кінці квітня — на початку травня, коли ґрунт прогріється за 10 °С.
Ми вирощували цю культуру і під ґрунтові схеми, і за системами Clearfield® та Express® Sun. Та нині перейшли до класичних гібридів, бо опадів бракує. Коли немає хоча б 300 мм, то страшнувато ризикувати — боїмося післядії. По соняшнику, як і по кукурудзі, теж зменшуємо густоти 59–60 тис. нас./га з тих самих міркувань вологозабезпечення.
Захищаємо й регулюємо. Проти бур’янів працюємо ґрунтовим продуктом, а коли ті не допрацьовують, вносимо Челендж® у фазі 2–4 листки соняшнику. Серед хвороб соняшнику в нашому регіоні найактивніші фомоз, фомопсис, кошикові гнилі. Ми вже застосовуємо дві фунгіцидних обробки: на першу, зокрема, вносимо Дерозал® із флутріафолом у фазу зірочки, а на другу — у цвітіння застосовуємо високоефективні препарати, такі як Пропульс®. Звичайно в бакові суміші додаємо інсектицид (імідапроклид + лямбда-цигалотрин).
Торік працювали відомими рістрегуляторами на соняшнику, відразу побачили ефект. Уже три роки як ми почали вносити азотні добрива для підвищення продуктивності саме завдяки застосуванню рістрегуляторів і фунгіцидів. Однак, знову ж таки, є традиційна проблема — брак вологи.
Простір для росту є завжди. Гадаю, що з питанням браку вологи, коли вода відходить глобально, це ж не тільки проблема України, треба націлюватися на no-till. Це дозволить запобігати вітровій і водній ерозіям, зберігати вологу в ґрунті. Ми плануємо сіяти, застосовуючи вологозберігаючі технології, не лише зернові, а й просапні культури. Я також раджу особливу увагу приділити живленню рослин. Варто мінімізувати внесення в рядки тощо. Коли вологи й так бракує, а її тягне на себе ще й сухе мінеральне добриво — це недозволені речі. Взагалі завжди є над чим подумати й що поліпшити, знайти резерви для росту.