Хліборобська справа на Житомирщині здавна в пошані. І саме такі господарства, як ПП «Ташір», відкривають нові технологічні обрії та впроваджують інноваційні підходи у вирощуванні традиційних культур.
Недарма в 2019 році власнику господарства Камо Думікяну присвоєне почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України». Вочевидь, результати виробничої діяльності та внесок у соціальний розвиток місцевих громад можуть стати взірцем для багатьох інших агровиробників. За рахунок чого вдається протистояти викликам природи та впевнено рухатись вперед розповідає заступник директора ПП «Ташір» по рослинництву Артур Думікян
Дивіться відео-огляд про ПП "Ташір" за цим посиланням https://www.youtube.com/watch?v=oaB4hK0pSHw&list=PLjMs58SKmseNKe464KcnWop4XMDYDfDhm&index=2&t=0s
Ми працюємо в Ружинському районі на Житомирщині вже близько 20 років. Зараз обробляємо понад 2 000 гектарів землі на території 6 сільських рад. Кукурудзи цьогоріч посіяли близько 1000 га, 450 га соняшнику, 300 га озимої пшениці та 200 га озимого ріпаку. Маємо ще 50 га сої в цьому сезоні, вона в останні роки не дуже рентабельна, попри навіть гарну врожайність.
Пшеничний strip-till. Взагалі цей рік був специфічним і пшениця, зокрема, потребувала особливої уваги.. Вона ще з осені була гарно розкущена, та навесні, у фазі виходу в трубку були заморозки – 2-3 С. А ми перед цим пройшли шлейф-бороною McFarLane, внесли фунгіцид… Після заморозку пшениця почала рижіти – через відмирання кінчиків листків. Та слава Богу, культура відійшла - і має хороший вигляд.
От як раз поле, де посіяний сорт Кубус німецької селекції. І саме тут застосована технологія strip-till. Взагалі, ми використовуємо три типи ґрунтообробітку: оранка, глибоке рихлення та strip-till. І стрічковий обробіток пробуємо на озимій пшениці вже другий рік поспіль. Цьогоріч сподіваємося на добрий результат. Зазвичай, ми плануємо урожайність на рівні 80 ц/га. Відповідно, система живлення передбачає внесення 200 кг діючої речовини азоту, хлористий калій під культивацію чи легке боронування, амофос чи складні добрива під час посіву.
Урожай прагне якості. Наша технологія вирощування пшениці включає два гербіцидні обробітки і три фунгіцидні. Щодо захисту від хвороб, то вже провели два обприскування. А на сьогодні плануємо внести Солігор® в нормі 0,9 л/га. Оскільки є гарні види на урожай, за останній місяць випали понад 150 мл вологи, то ми вирішили спрацювати саме цим якісним фунгіцидом. Раніше гадали обійтись тебуконазалом, але з огляду на стан посівів обрали потужне та сучасне рішення. Щодо інсектицидів, то ми використовували Коннект® – це класний якісний препарат. Його внесення ми плануємо, зазвичай, у фазі прапорцевого листка – виходу колоса. Зазначу, що й на ріпаку у фазі бутонізації Коннект® в нормі 0,5 л/га теж відмінно працює.
Дати основу. Взагалі, коли дали рослині повноцінний захист та живлення, сформували гарну кореневу систему – то вона дасть вам високий урожай без всього «допінгу», мікроелементів чи біостимуляторів. Так, ми дещо використовуємо, ті ж гумати вносимо, бор на соняшник даємо, цинк – на кукурудзу і так далі, але коли це дійсно виправдано.
Густота має значення. До речі, тут дуже важлива правильна густоту посіву. В умовах нестабільного зволоження це може суттєво вплинути на урожай. Ось тут пшеницю ми посіяли з густотою 3,8 млн. н./га. В південних регіонах взагалі сіють від півтора до трьох млн - і беруть собі 50 ц/га за інших затрат, іншого вологозабезпечення тощо.
Яскрава стрічка ріпаку. Ми тільки що оглянули посіви пшениці по технології strip-till. Та сівалку Mzuri ми купили, насамперед, під озимий ріпак. Останні 5-6 років ми мали проблеми з вимерзанням та отриманням якісних сходів, то ж зараз ставку робимо на strip-till. І ця технологія виправдана, якщо порівняти цьогорічний стан посівів у нас та сусідніх господарствах. Ми вже входимо в оптимальні строки посіву, оперативно проводимо всі операції. До речі, ми сіємо 2-3 гібриди, все інше, на наш погляд, – зайва метушня. Хоча ми і по 12 гібридів сіяли на демополях свого часу. Технології у нас і до того були інтенсивні, та як раз саме під стрічковий обробіток ми почали використовувати три-чотири обробки фунгіцидами-ретардантами. Цього року обмежилися з осені двома внесеннями Фолікур® - він винятково якісно працює. А навесні спрацювали Тілмор® на площах, де у нас сильні ріпаки. До всіх обробок на ріпаку ми добавляємо інсектициди. Якщо продукт працює, то він працює: подивіться, який чистий листок, ніяких проявів хвороб чи пошкоджень шкідниками.
Шкідникам – бій, бджолам - мед. Щодо інсектицидного захисту, то восени вносимо Дерозал® з піретроїдом. А у фазу цвітіння, зокрема, працюємо Біскайя®. У нас цього року була проблема на деяких полях не стільки з квіткоїдом, як із прихованохоботником. Я це пов’язую з низькими температурами під час обприскування. Ми спрацювали баковою сумішшю 0,3 л/га Біскайя® + 0,15 ацетаміприд та фунгіцид – і ріпак стояв ідеальний. Зараз ріпак повністю відцвіте, бджоли відлетять – і ми ще одним інсектицидом пройдемо по стручку. От ми стоїмо зараз на полі, бджоли собі літають – мед спокійно збирають, пасічники, як бачите, задоволено посміхаються.
Так що з ріпаком зараз все просто. Гарно сіємо, захищаємо, живимо: даємо NPK 9 25 25 під час посіву та 220 азоту в різних формах по вегетації. І отримуємо: зазвичай, плануємо 4 тонни ріпаку - та минулого року закривали і по 4,7 тонн.
Підґрунтя врожаю. На цьому кукурудзяному полі була проблема з ґрунтом, точніше, з його структурою, Ми здійснили глибоке рихлення десь під 45 см, але тут такі брили здоровенні були! І зима не дуже зарадила. Та навесні пройшли шлейф-бороною, потім передпосівним комбінатором Kompaktomat, здійснили посів на оптимальній швидкості - і все нормально зійшло. Дощі як раз пройшли, збили ґрунт до належного стану.
Сіяли, до речі, з традиційною глибиною 4,5-5 см, бо експерименти з глибиною 3,5 см минулого року привели до промивання на горбах. Ми також поміняли сам притиск насінини, поставивши на сівалку зубчасті коліщата вітчизняного виробництва. Ми раніше сіяли гібриди з більшим ФАО – 360-380, та минулий рік для них виявився не дуже вдалим. Тож цього року у нас більшу частину займають гібриди в діапазоні 290-320 ФАО. По кукурудзі ми теж суттєво збавили густоти – до 74-76 тис. н./га, а гібриди з низьким ФАО посіяли з густотою 80 тис. н./га.
Від Декалб® чекаємо максимум. Тут ми посіяли самий топ від Декалб® - ДКС3969, ФАО 310. Він у нас на демополях останні два роки займає лідируючі позиції. А коли і в товарних посівах гібриди Декалб® дають на тонну більше, ніж інші, то це аргумент на їх користь. Загалом, ми в господарстві збираємо 110-130 ц/га. І від бренду Декалб® ми розраховуємо отримати максимум. Слід також врахувати гарну посухостійкість, у них гарна стабільна вологовіддача. Є ще такий важливий показник, як велика маса тисячі насінин, що серйозно впливає на логістику – якщо везти, наприклад, 40 км до сушарки. А у нас дуже розкидані поля.
Можу сказати, що політика бренду Декалб® дійсно клієнтоорієнтована. Ніколи не було такого, щоби фахівці Декалб® не зателефонували, не заїхали у господарство, не привезли насіння на демо. Так що у нас успішна дружня співпраця.
МайсТер® Пауер – реальне рішення. Оскільки дане поле після сої та ще й без оранки, то полізло все, що могло полізти. Бур’янів тут було рази більше – тут і хрестоцвіті, талабан, лобода, мишій… Але нічого, МайсТер® Пауер у нормі 1,4 л/га чудово справляється, як то кажуть, кладе все, що може створити конкуренцію культурі. Гадаю, шо відкоту по врожайності тут не буде. Взагалі, якщо потрібно гасити спалах забур’яненості на полі – то кращим рішенням є МайсТер® Пауер, він працює дуже швидко.
Працюємо на випередження. Взагалі, у нас по кукурудзі три обробітки: один гербіцидний і два внесення добрив. Цього року дали 150 азоту в діючій речовині, 100 калію та 50 фосфору. В кожне внесення плануємо добавляти інсектициди – спочатку контактні, а потім системний. Хоча в цьому році ще не добавляли, бо вночі нульові температури стояли. І нічого не літало зі шкідників, так що я не бачив доцільності у внесенні. Скажімо, маю успішний досвід використання Децис® 100 та Децис® f-Люкс – гарні продукти, але немає сенсу їх без реальної потреби вносити. Якщо зі шкідниками все гаразд, то я обмежусь одним альфа-циперметрином. Взагалі, я намагаюся працювати на випередження, щоби не доводити ситуацію до критичної. Краще дешева та дієва профілактика, аніж дороге і не завжди ефективне лікування.
Перші в районі. Соняшник ми почали сіяти 6 квітня, мабуть, перші в районі. Дехто сміявся, дехто плювався, мовляв, хлопці, не спішіть. Але у нас серйозне навантаження на сівалку було з технічними культурами. Та й за останні роки ми спостерігали: чим раніше сієш, тим більше збираєш. Та й пізній посів соняшнику теж нас не розчаровує. Десь 40-41 ц/га в обох випадках ми беремо. А два роки тому ми отримали навіть 47 центнерів з одним із гібридів на далеко не на найкращих ґрунтах.
Знову ж, і тут норми висіву мають значення. В минулі роки сіяли 72-75 тис. н./га, а цьогоріч задумались навіть про 60 тис. н./га. В результаті зупинилися на 70 тис. н./га, гадаємо, що це буде оптимальним.
Аналіз ґрунтів в допомогу. Щодо живлення, то ми вносимо хлористий калій в нормі 150 з осені, навесні даємо 150 кг карбаміду та амофос. До речі, на амофос ми звернули увагу після того, як в господарстві провели аналіз ґрунтів. Виявилося, що у нас жорсткий дефіцит доступного фосфору. І якщо раніше ми вносили діамофос, то цього року під час посіву ми вносили саме амофос в рядок. Взагалі, щодо елементів живлення, то, зрозуміло, слід кожній культурі дати їх належну кількість та якість, щоби мати віддачу.
Врахувати специфіку. Гібриди ми сіємо стійкі до трибенурон-метилу, працюємо у нормі 25 г/га. А через 7-10 днів підчищаємо бур’яни грамініцидом. Та з огляду на специфічні умови цього сезону, післясходовий препарат брав не лише дводольні бур’яни, а й злакові. Ми от закупили грамініцид, а тепер думаємо – чи так вже треба його вносити? В зв’язку з погодними умовами, гербіцидами, зокрема, було складно по всім культурах працювати, доводились думати – кропити чи не кропити? А щодо захисту від хвороб, то в нас заплановані два фунгіцидні внесення, буду обирати продукти по співвідношенню «ціна – якість». До речі, хочу спробувати Пропульс® для контролю.
Рістрегулятори ми минулого року пробували, обробили 70 відсотків площ різними продуктами – і ніякої різниці в урожайності не помітили. Мабуть, через вкрай посушливі умови ці препарати не спрацювали. Цього року спробуємо на менших площах, подивимося на результат, хоча і цей рік видався специфічним. Зрештою, соняшник і так може дати гарну урожайність – головне йому не мішати. У мене така політика. Важливо якісно посіяти та захистити – і буде результат.
Технологія, техніка, інфраструктура. На результат у нас працюють технології і гарна технічна оснащеність господарства. Також ми активно розбудовуємо інфраструктуру. Зокрема, потужності для зберігання зерна вже сягають 20 тис. тонн - і ми їх нарощуємо. Введені в дію два потужних сушильних комплекси американського виробництва, що забезпечує не лише потреби господарства, а й створює можливість надавати відповідні послуги іншим агровиробникам. Окрім того, ми працюємо над розвитком молочного скотарства, що важливо, насамперед, в соціальному плані – адже це дає людям роботу.
Ми завжди намагаємося господарювати так, щоби це було на користь людям. Турбуємося про стан доріг, здійснили реставрацію та ремонт двох церков, дбаємо про дитячі майданчики тощо. Найкращі умови для власників паїв, добрі зарплати для працівників, соціальна допомога мешканцям сіл – це не менш важливо, аніж технології та економічні показники. Я переконаний - досягнуті результати в роботі мають позначатися на добробуті місцевих жителів, соціальній-культурній сфері тих сіл, де ми працюємо.